вівторок, 6 січня 2015 р.

Творча майстерня "Дідух-родинний оберіг"

Відомий факт, що Петро Ι привніс традицію наряджати на Новий Рік ялинку. Після тривалого часу традиція наскільки вкоренилася в умах багатьох людей, що мало, хто згадує, як відзначали Різдво наші предки. Але і на сьогоднішній день багато родин не забули традицію плести святковий дідух на різдвяні свята.
Дідух – це останній зібраний сніп. Цей оберіг з колосків приносив в будинок святкову атмосферу, сімейний затишок і щастя. Звичай плести дідуха йде корінням ще в дохристиянські часи, в епоху неоліту. У ті далекі часи, близько п’яти тисяч років тому, наші предки створили дуже багату хліборобську цивілізацію. Тоді віра в безсмертя душі була дуже міцна, як і повагу до свого роду, душам померлих предків і всіх поколінь. Ялинка, нашими предками ніколи не визнавалася «священним» деревом. Тільки колосся злакових культур, вирощені своїми руками, наділялися магічною силою.
Славився сонячний і великий, прикрашений різнотрав’ям і стрічками сніп з вівса, ячменю, жита, пшениці, який обов’язково присутній в кожному будинку на Різдво. Сніп був втіленням бога Коляди і символізував дух предків, які на свято мали відвідати будинок родичів. Також існує і древньо-християнське пояснення дідуха – це символ святого Йосифа, благодійника святої родини.
Дідух в першу чергу символізує родоначальника роду – діда, як і всіх родичів, що жили з ним. На Святий вечір згадували про всіх родичів, аж до сьомого коліна. Від цього і відбувається традиція запрошувати на різдвяне свято всіх родичів, яких уже немає на цьому світі. А на ніч залишали узвар і кутю на столі.
Наші предки вірили в те, що душі померлих родичів мають зв’язок з родиною, охороняють мир в домі, допомагають по господарству. Ритуальний сніп виносили з будинку тільки перед Старим Новим роком, який відзначали чотирнадцятого січня. У деяких областях дідух спалювали на дорозі біля дому під танці та пісні. В інших областях згідно з традицією спалювали лише частину снопа, з колосків плели «кропило», яким освячували хату, а частину прив’язували на гілочки плодових дерев. Робили це, щоб на наступний рік був рясний урожай.З кожним роком все більша кількість людей відновлює традицію ставити дідух у себе вдома. Хтось замість ялинки ставить колоски в якості символу достатку і родючості. А багато хто, вивчаючи традиції нашого народу, роблять справжній дідух згідно традиції далеких предків.

Що треба знати про Дідух:
1. "Дідух" - із старослов'янської мови "дух предків".
2. Дідух - це родинний оберіг. Символ роду, врожаю, добробуту.
3. Напередодні Різдва Дідух заносять в хату. Важливо зазначити, що за традицією, лише господар має право вносити та ставити Дідух на покуті у хаті.
4. Дідух робили з першого зажинкового чи останнього обжинкового снопа. Традиційно він складається з 3-х ярусів, що символізують "майбутнє", "сьогодення" та "минуле". Крім колосків пшениці та жита, його можуть оздоблювати засушеними квітами, льоном, та плетенеми прикрасами з соломки.

1 коментар:

  1. В Україні є дуже унікальний Дідух!
    Він - всеукраїнський оберіг з музею Гончара у місті Києві.
    Дідух відповідає усім сакральним вимогам структурної будови Світлого Ірію характерної для давнього православ'я.
    Висотою більше 4-х метрів, він стоїть на трьох ногах, має чотири канонічних рівні і вінчається дванадцятикутною зіркою – символом Творця.
    Його рівні у вигляді пучків жита, кольорова гама вплетених квітів, елементи декору, відтворюють структуру Прави та Яви, всю будову Світоустрою за давнім православним каноном.
    Саме тому Дідух з музею Гончара є всеукраїнським оберегом і зразком для шанобливого копіювання при виготовленні менших Дідухів.
    Майстрам соломоплетіння варто побачити цей унікальний символ!
    Стаття і фото: "ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ОБЕРІГ - ДІДУХ З РІВНОГО В ЕКСПОЗИЦІЇ МУЗЕЮ ІВАНА ГОНЧАРА" - https://uamodna.com/articles/vseukrayinsjkyy-oberig-diduh-z-rivnogo-v-ekspozyciyi-muzeyu-ivana-gonchara/

    ВідповістиВидалити