понеділок, 23 лютого 2015 р.

Міжнародний день рідної мови



                                                             Рідна мово, пісне солов"їна

                                                        Ти одна, як диво-дивина,
                                                     Як єдина в світі Україна
                                                        І як мати в кожного одна.
                                                                         (М.Ігнатенко)
Наше спілкування між собою зрозумілою нам мовою в переважній більшості випадків має для нас величезне значення. Мова та її нарічча стають не просто засобом комунікації, але й відкривають для нас дуже широкі можливості. Людина так звикає до рідної мови, що вона стає невід’ємною частиною її власної особистості. Так створена людина, що рідною зазвичай стає найбільш близька до неї та її душі мова.
Колись ми всі говорили однією мовою. Розуміли один одного і нам не був потрібен хороший фахівець - перекладач. Згідно з Біблійними текстами (Буття, глава 11) поділ мов відбувся в регіоні, який був названий Вавилон. Не заглиблюючись у причини цього явища скажемо, що зараз на нашій планеті за оцінками фахівців всесвітньої організації ЮНЕСКО налічується близько 6-ти тисяч мов, причому половина з них перебуває під прямою загрозою зникнення. Добре це чи погано - не можна сказати напевно, проте абсолютно точно можна стверджувати, що окрема, самостійна мова - це своєрідний носій цілком певних традицій та культурної спадщини, що в свою чергу вказує на конкретну цінність, яку вона може представляти хоча б з точки зору історичної аналітики.
У 1999-му році, за даними проекту DilovaMova.com, на 30-й сесії Генеральної конференції Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури, було прийнято рішення заснувати Міжнародний день рідної мови. Датою щорічного свята вибрано 21-е лютого. Це всесвітне свято було засноване з метою сприяння багатому культурному та мовному різноманіттю. Збереження багатомовності дає можливість зберегти не тільки унікальний погляд на нашу тисячолітню історію і культуру, але й виробити найбільш широкі підходи у сфері взаєморозуміння і людяності, які все ще продовжують зберігати в собі ряд проблем, вирішення яких видається складним завданням.
Зроблені кроки по збереженню і поширенню рідних мов на практиці показали, що це активно служить зміцненню солідарності і терпимості, розширенню взаєморозуміння і діалогу, що особливо цінно для нас і нашої власної, сучасної культури і традицій.

Небесна Сотня

   20 лютого Україна відзначила річницю Революції Гідності та вшановувала подвиг Небесної Сотні: людей, які загинули під час подій на Майдані 18-20 2014 року. У буремні дні єврореволюції герої Небесної Сотні повстали проти насилля, несправедливості та брутального зґвалтування своєї країни і кожен з них здійснив особистий подвиг — віддав найцінніше — своє життя заради нової України. У пам’ять про загиблих на Майдані бібліотекою для дітей смт. Заболоття спільно з учнями 10-го класу та їхнім класним керівником Тетяною Шевчук було проведено вечір – реквієм «І знов голосить болем Україна – мати», під час якого була презентована книга «Небесна сотня». Захід розпочався сценкою про юних героїв, що були на Майдані та стали ангелами. На сцені були імпровізовані барикади, шини та вогонь, а учні перевтілились в юних героїв із щитами та жовто-блакитними крилами за спиною. Хвилиною мовчання вшанували всіх, хто загинув на Майдані, тих мужніх незламних українців та їхніх побратимів інших національностей, чиї душі перебувають у Засвітах. Учні розповідали про хронологію подій на Майдані, читали зворушливі вірші про Героїв, виконували патріотичні пісні. Протягом всього вечора демонструвались документальні кадри про протистояння між демонстрантами та «беркутівцями», розстріл людей на Інститутській, які схвилювали весь світ. Завідуюча бібліотекою для дітей Валентина Глущук презентувала книгу «Небесна сотня». Це книга - реквієм, книга – посвята тим учасникам Революції гідності, які віддали найцінніше – своє життя заради того, аби Україна та всі ми встали з колін. Була акцентована увага на тих синах Небесної сотні, яких прийняла волинська земля. Сергій Байдовський, Едуард Гриневич, Іван Тарасюк, Василь Мойсей – ці четверо молодих хлопців повернулися на свою рідну землю в домовинах, так і не дочекавшись такої омріяної перемоги. Було оформлено книжково – ілюстровану виставку «Небесна сотня». Вечір – реквієм закінчився спільною молитвою за мирну Україну.

пʼятниця, 13 лютого 2015 р.

День святого Валентина!

 Кохати – значить бачити диво, яке не бачать інші.

                              Франсуа Моріак



 Незважаючи на те, що лютий — місяць холодний та морозний, ми все одно його любимо за те, що святкуємо в ньому світле та чарівне свято всіх закоханих — день святого Валентина. Цей день в нашій країні відзначають не так давно, але він став вже досить популярним, і всі ми залюбки поринаємо в атмосферу його чарівності.
Любов — почуття світле і добре. Вона може бути до Батьківщини, до рідного міста, до матері, до дівчини чи хлопця, і, звичайно, до книги, до читання. В цей день свої почуття ми виражаємо — «валентинкою», листівкою у вигляді сердечка, яка є незмінним атрибутом цього романтичного свята. «Валентинка» — це освідчення в коханні, за допомогою добрих та щирих слів, написаних у ній.
Яка ж історія цього свята, і звідки воно до нас прийшло?
Існує легенда. У Стародавньому Римі імператор Клавдій ІІ планував завоювання нових земель, і змушував чоловіків залишати свої родини і йти на війну. Крім того, він забороняв священикам вінчати закоханих. Але один із них все-таки наважився порушити цей наказ і таємно продовжував допомагати з'єднувати закохані серця. Його звали Валентином. Коли імператор дізнався про це, він засудив священнослужителя до страти. З тих пір всі закохані вважають цей день — Днем святого Валентина.
Такої великої кількості закоханих, як у бібліотеці немає ніде. Ми знаємо, що вони живуть на сторінках книжок, які  із задоволенням читають користувачі  бібліотеки, дізнаючись про їх неймовірні історії кохання.