Вечорниці на Андрія

      







 «Сонце заходить, а Калита сходить.

Калито наша, ось тобі каша.

А нам дай здоров’я і сили,

Щоб ми ще довго по світу ходили»

3 давніх-давен наша Україна славить­ся величними традиційними святами й обрядами. Кожен, хто не черствіє душею, хто сповнений любові доброти до української спадщини повертається до традицій свого народу.
Одним iз свят, яке завжди відзначали нaшi батьки, діди, прадіди, було велике зимове свято, особливо важливе для молоді — день Андрія.
Це свято відзначається 13 грудня i вважається днем пам'яті мученицької смерті одного iз дванадцяти апостолів Христових — Андрія Первозванного.
За церковними легендами святий проповідував християнство у Скіфії й дійшов аж до Києва, де на одному з пагорбів поставив хрест i ска­зав: «Чи бачите гори ці? Повірте мені, на них засяє благодать Божа». Згодом там, де він установив хрест, було споруджено Андріївську церкву.
День Андрія Первозванного — найцікавіший. Від нього вiє чарівною староукраїнською стихією. 3 давніх - давен у ніч на Андрія дівчата ворожать. Може, не зовсім щиро, та все ж десь там, глибоко в душі, дівчина вірить, що Андрієва ніч допоможе їй пізнати свою долю — дізнатися, чи вийде заміж, а чи доведеться знову дівувати цілий рік..
В цей день учні 7-Б класу школи№2 зібралася на вечорниці в районній бібліотеці для дітей ,щоб повеселитись ,потанцювати, співати, а дівчата пов'язати, повишивати ,а ще поворожити на свою долю.
Хлопці та дівчата ознайомилися із циклом вірувань наших предків, особливу увагу було акцентовано на традиції випікання святкової «калити» та процесу вечірніх гулянь молоді.
Із цікавістю та завзяттям школярі брали участь у проведенні різноманітних конкурсів та поїданні святкової «калити».