Заходи, які відбудуться в районній бібліотеці для дітей під час Всеукраїнського тижня дитячого читання.

19.03 12 год - Районний тур конкурсу “Кращий читач - 2014”
20.03 14 год - Бібліовояж “Через книгу до здоров’я”
21.03 12 год - Лавочка під відкритим небом
23.03 13 год - Перегляд мультфільму “Фантастичні літаючі книги”
24.03 15 год - Бібліотечний марафон “ Я + Інтернет”
25.03 14 год - Флеш-моб “ Кинь все - читай ”

Літературна зустріч з письменниками Волині

 В історії кожного народу, серед її великих творців є люди, імена яких оповиті невмирущою любов’ю і славою. Вони ввібрали в себе живу душу народу, стали частинкою його життя. Такою постаттю для нас українців, є Тарас Григорович Шевченко, літературна спадщина якого ось уже 200 років викликає почуття гордості і захоплення силою та мудрістю.

    З нагоди 200-річчя від дня народження Т.Г. Шевченка до ратнівчан завітали відомі волинські письменники О.Г. Потурай (голова Волинської обласної організації Національної Спілки письменників України) та В.С. Гей – справжній син поліського краю, поет, публіцист. Ведуча Олена Пінкевич ознайомила з життєвим і творчим шляхом письменників та запросила присутніх до діалогу. Письменники розповідали про свої твори, присвячені Тарасу Шевченку, а також декламували вірші. Про цікаві та невідомі сторінки з життя і творчості Шевченка розповідав Василь Степанович. Методист районної бібліотеки Наталія Кізякова прочитала ліричний вірш О. Потурая «Розлука, якої нема». Письменники відповідали на запитання політичної та літературної тематики. Обговорювали питання майбутнього України в контексті Шевченкових творів. Актуальність літературної зустрічі відмітили і керуюча справами районної Ради В.М. Чернуха та керівник апарату районної державної адміністрації С.І. Юзепчук. Організована книжкова виставка волинських письменників «Барви Волині». На закінчення всі бажаючі мали змогу придбати книги з авторським підписом.

  Наш древній волинський край справді має підстави пишатися, що його простори оглядав, черпаючи натхнення, Тарас Шевченко. Для нас поезія Кобзаря завжди буде найважливішим духовним скарбом з якого ми черпатимемо свої надії і віру в майбутнє нашого народу. Два століття пролягли між добою Тараса Шевченка і нашими днями, але час не віддалить нас від нього, не зменшить потреби в розумінні феномену його особистості, не послабить чарівності та сили Тарасового слова.

Літературно-мистецький захід "І слово твоє буде вічно з нами"

І став для нас Шевченко заповітом,

Безсмертним, як саме людське життя.

Ми будем славить перед цілим світом

Живе й святе Шевченківське ім’я!

Все йде, все минає… Та залишається пам'ять, добра слава про людей, що мандрують у світі у пошуках істини та правди.

Минуло багато років від дня народження Шевченка – славного сина українського народу, але й сьогодні його слово живе між нами.

Кожне слово Тараса Григоровича Шевченка ніби із сьогоднішнього дня. Читайте його твори. Вони допоможуть осмислити минуле та зазирнути в майбутнє, відкрити для себе нове в мудрих рядках його творчості.
І дорослі і діти вшановують геніального українського поета, художника, борця за волю народу і завжди будуть пам’ятати його заповіти.

Детальніша інформація тут

Шевченківські читання "Поетичний вінок Кобзареві"

Плине час, як стрімкі води сивого Дніпра. Минають роки, десятиліття. Але ніколи не минеться любов до всього найкращого, що квітчає людський рід. Ніколи не погасне в серцях глибока шана до яскравого сузір'я полум'яних борців за народне щастя. Серед них - Тарас Григорович Шевченко.

Літературно-музична композиція "Тернистими шляхами Кобзаря"

Тарас Григорович Шевченко… Без його імені не можна уявити нашої літератури, нашої культури, нашої країни.  Його твори невмирущі. А життя Кобзаря можна вважати справжнім подвигом, бо він віддав усі свої сили, щоб врятувати український народ, українську культуру, історію рідної землі. З часом все більше переконуємося, що поезії Шевченка – то одкровення, які він висловив на адресу минулих, сучасних і прийдешніх поколінь. І не одне покоління українців звіряє своє життя іменем і творчістю Кобзаря.

Шевченківські дні.

Березень. В Україні — це чудова весняна пора, якій радіють і природа, і люди. Саме в ту березневу пору послав Всевишній нашому народові Генія і національного Пророка Тараса Шевченка. Господь Бог кожному народові дав якусь велетенську постать, котра була б його зорею, проявом його душі. У нашого народу такою постаттю є Т. Шевченко, якого величають Велетнем Духа, українським Мойсеєм, Пророком, Батьком, Кобзарем і багатьма іншими славетними іменами.

Щовесни, коли тануть сніги

І на рясті просяє веселка,

Повні сил і живої снаги

Ми вшановуєм пам´ять Шевченка.

Провіснику волі, великий титане,

Справдилися думи пророчі твої.

Приймай же данину любові і шани

Од вільних народів нової сім´ї.

.

Рідне слово буду знати, берегти і поважати.

„Мова - то цілюще народне джерело і хто не припаде до

нього вустами, той сам всихає від спраги", - ці мудрі слова великого педагога Василя Сухомлинського зрозумілі і близькі кожному українцю,кожному патріоту України. Адже, як говорить вчений: „Любов до Батьківщини неможлива без любові до рідного слова”. Тільки той може осягти своїм розумом і серцем красу, велич і могутність Батьківщини, хто збагнув відтінки і пахощі рідного слова, хто дорожить ним, як честю рідної матері, як колискою, як добрим іменем своєї родини. Людина, яка не любить мови рідної матері, якій нічого не промовляє рідне слово, - це людина без роду без племені.

  В мові рівень нашої свідомості. Поки живе мова -житиме і народ, як національність, міцнітиме наша Українська держава.

Пам'ятаймо застереження нашого класика Панаса Мирного: „Мова - така ж жива істота, як народ, що її витворив, і коли він кине свою мову, то вже буде смерть його душі, смерть всього того, чим він відрізняється від других людей". 

 Любов і повага до мови, якою розмовляєш, - це передусім, шанування себе, виявлення поваги до народу, його історії, культури. Адже мова - нетлінний скарб українського народу, що його наші предки зберегли, незважаючи на всілякі заборони й утиски, передавши нам у спадщину.

 Вона не тільки вистояла, зберігши свою неповторність і притаманні її особливості, коріння яких сягають глибокої давнини, а й одержала в демократичному світі визнання за свою красу. Її фонетична розкіш, лексичне та фразеологічне багатство, синтаксична гнучкість, а фразеологічне багатство, синтаксична гнучкість, величезні словотворні можливості дістали загальне визнання. У 1934 р. на конкурсі в Парижі вона була визнана, поряд з французькою і перською, якнайкраща, наймилозвучніша, найбагатша мова світу.