Майстер- клас "Еко-ялинка"

Який же новий рік без ялинки! Навіть діти знають, що свято починається задовго до 1 січня і стартує саме з прикрашення зеленої красуні. Їй виділяють достойне місце у дворі, будинку  і звичайно у бібліотеці. Зазвичай Ялинку наряджають іграшками, ліхтариками, сніжинками. Але традиційну ялинку цілком можна замінити. Ні, не на штучну, а зроблену своїми руками.

За веселим дійством виготовлення ялинки з природніх матеріалів, зібралися бібліотекарі та провели майстер-клас з виготовлення еко-ялинки. Діти із задоволенням допомагали бібліотекарям у створенні чудо- деревця, пропонували свої ідеї.

Для того,  щоб зробити та нарядити красуню  знадобилися :  лоза, горіхи, жолуді, каштани,колосся пшениці,сушені трави, квіти та  фрукти, і звичайно ж книги.

Від таких красунь дух перехоплює не лише у малят, а й у дорослих.

Варто лише пам’ятати, що така ялинка не лише подарує гарний настрій та стане гарною розвагою для дітей, а й збереже живе деревце.

Сніжинка-балеринка

Майстер-клас з виготовлення витинанок.

Витинанка - вид українського народного декоративного мистецтва.  Назва походить від слова — "витинати", тобто "вирізати". Це орнаментальні прикраси житла, ажурно або силуетно витяті ножицями, вирізані ножем з білого або кольорового паперу. У давнину такі вироби використовували для оздоблення стін, вікон, полиць, груб, печей.

Розкажу Миколаю, про що я читаю.

Зимової ночі перед дев’ятнадцятим грудня Святим Миколай опускається на срібній вервечці з неба на землю.

Сивобородий, у довгій золотавій киреї, він заходить до кожної хати і кладе дітям у черевики або під подушки свої пречудові небесні гостинці.

Кожна дитина з нетерпінням чекає на цей день. Бо Микола Чудотворець піклується про дітей, направляє їх на праведну дорогу.

День Святого Миколая – це веселе народне свято. І мабуть немає на нашій землі душі, яка б не горнулась до Св. Миколая. Ми звертаємось до нього зі своїми потребами, проханнями, бо знаємо, що він може подати нам руку допомоги.

19 грудня працівники районної дитячої бібліотеки організували для дітей бібліозустріч «Розкажу Миколаю, про що я  читаю». Вранці Святий Миколай походжав вулицями нашого селища і зустрічав діток, які поспішали в школу та дитячий садок.

Малята  та їх батьки були дуже вражені зустріччю із Св. Миколаєм.

Він вітав діток зі святом, дарував солодощі та книги,  цікавився , що знайшли під подушкою:  подаруночок чи може різочку? Чи полюбляють вони читати книжки, чи відвідують бібліотеку, який подарунок хотіли б отримати від Миколая в наступному році?

Діти та їх батьки були дуже вражені та щасливі зустріччю з Св. Миколаєм. Очі діток світилися радісними вогниками.

На протязі дня читачі, які завітають до  бібліотеки пригощатимуться солодощами від Святого Миколая.

Організувати зустріч  для дітей допомогли  відділ культури райдержадміністрації та підприємець Бохонюк О.О.

Українські посиденьки "Гадання на Андрія"

За християнськими переказами. Андрій Первозванний був

одним із 12 апостолів Ісуса Христа. Він проповідував християнство серед

слов’ян. Кажуть, що Андрій передбачав, що з волі божої на Дніпровських

горах буде збудоване місто.

 Серед осінньо-зимових свят найбільшою поетичністю і

неповторністю виділяється свято Андрія. Воно вважається парубоцьким

святом, поза-як дівчата відзначають свою покровительку Катерину. Це є

продовженням молодіжних вечорниць, де хлопці і дівчата обирали своїх

суджених. До прийняття християнства свято називали Калиною. Пізніше

християнство замінило назву на ім’я святого апостола Андрія

Первозванного, який проповідував Боже вчення в Царгороді. Один з

літописів розповідає, що апостол прийшов до Корсуня, потім спустився до

Дніпрового гирла й поплив угору. Вдосвіта його човен начебто прибило до

підніжжя гір. Андрій Первозванний вийшов на берег і мовив до своїх

учнів:

 Чи бачите і гори? На них засяє ласка Божа, і буде великий город, і Бог

збудує багато церков!

Після цього Андрій вийшов на Київські гори, поблагословив їх і поставив

великий хрест. Таким чином, апостол приніс християнську віру в Київ.

Узимку, коли завершувалися роботи у полі: частішали

парубочо-дівочі гуляння. У різних місцевостях їх відзначали по-різному,

а ще з цим святом пов’язана значна кількість різноманітних звичаїв

обрядів і повір’їв,  також проповідування майбутньої долі, ворожіння,

ритуальне кусання калини. Від нього віє чарівною язичницькою стихією.

Ось і ми зазирнули  у звичайну селянську хату і довідались, як святкували  Андрія у давнину. Дівчата  із задоволенням ворожили та дізнавалися яким і звідки буде суджений.

3 грудня - Міжнародний день інвалідів.

Є поміж нас багаті й бідні.

Кому що треба, доля не пита.

Та є дві речі всім нам необхідні:

У світі - мир, а в душах - доброта .

 Відзначення Міжнародного дня інвалідів – справедлива шана суспільства та нагадування всім про обов’язок перед інвалідами, що потребують захисту та підтримки у цей непростий час. Інваліди – це не просто категорія людей. Це окремі життя. Окремі трагедії. Окремі людські надії на те, що буде добре. На щастя, поряд з ними є ті, хто хоче допомогти. І хто допомагає. Переймаючись буденними проблемами ми повинні замислитися над непростою долею людей з вадами здоров'я і не тільки у день 3 грудня, а й протягом цілого року, не забувати про те, що поруч з нами живуть інваліди і вони потребують допомоги і уваги.

 До Міжнародного дня інвалідів оформлено тематичну полицю "Нехай наповняться серця людським теплом і добротою".

Всесві́тній день боротьби́ зі СНІДом вперше відзначався 1 грудня 1988 року з ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров'я, після того, як на зустрічі міністрів охорони здоров'я всіх країн прозвучав заклик до соціальної терпимості і розширення обміну інформацією щодо ВІЛ/СНІД.

Із того часу Всесвітній день боротьби зі СНІДом відзначається щорічно. Головна мета Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом — звернути увагу суспільства на цю проблему.

За даними ООН, поширення епідемії СНІДу у світі в цілому сповільнилися. За останні 5 років кількість виявлених випадків зараження ВІЛ/СНІД скоротилась на 20%. Натомість в Україні серед країн Східної Європи і Центральної Азії ступінь поширеності ВІЛ/СНІД найвищий, серед дорослого населення він становить 1,1%. Щодня в Україні реєструється 48 випадків захворювання ВІЛ-інфекцією. Також в Україні зростає кількість ВІЛ-інфікованих жінок. За оцінками експертів, до 2015 року загальна кількість ВІЛ-інфікованих громадян України становитиме від 479 до 820 тисяч.

Символ боротьби зі СНІДом – червона стрічка, без неї зараз не проходить жодна акція в цій області. Сама стрічка, як символ розуміння та солідарності в цій нерівній боротьбі була взята на озброєння з весни 1991-го року.

До Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом бібліотекарі оформили викладку літератури "Правда про СНІД", щоб читачі мали змогу більше дізнатися про хворобу та уникнути її.

Переможемо СНІД разом

 Учні ЗОШ №1  гімназії провели в центрі нашого селища невеличкий флешмоб,метою якого було привертнути ще раз увагу людей до проблеми СНІДу. Вони закликали людей не стояти осторонь, а допомагати ВІЛ-інфікованим. Також вони нагадали шляхи передачі СНІДу і закликали усіх бути обережними.

Голодомор - злочин без кари

То був страшний навмисний злочин,
Такого ще земля не знала,
Закрили Україні очі
І душу міцно зав”язали

Щорічно ми  вшановуємо пам’ять жертв Голодоморів . Кожен із нас переосмислює нашу історію, трагічні її сторінки, які примушують стискатися людські серця. Одна з найстрашніших  таких сторінок - Голодомор , який призвів до небачених безневинних  жертв.

Бібліотекарі  оформили  книжкову виставку «Голодомор – злочин без кари»,  на якій представили художню та документальну літературу, присвячену питанням Голодомору,  та зачитали  деякі уривки з представлених книжок читачам .

Віче-реквієм «Майдан: Революція Гідності»

 
До річниці Революції Гідності  у центральній районній бібліотеці проведено   віче-реквієм «Майдан:Революція Гідності». На заході були присутні працівники державних установ району,  активісти Євромайдану, громадськість  селища.

Деталі тут

Поетична сторінка "У слові рідному велика сила є"

“Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування.”
Панас Мирний

9 листопада, День української писемності та мови - свято рідної мови. Першим до нас приходить слово... З колисковою материнською піснею, тихою казкою, доброю ласкою. "Мама, тато, баба, льоля, киця, жижа", - лепече дитина. Які дивні перші двоскладові слова! А потім знання зі словесності поширюються. Дитина спинається на ноги, пізнає за день десятки нових слів, звучних та красивих: сонечко, квітка, вода, трава... Світ - мов казка. І пізнаємо ми його за допомогою слова. За допомогою слова відкриваємо таємничість і складність інших наук: географії, історії, біології, фізики, математики...
Отже, словесність - початок усіх наук. Вона джерело, звідки починається струмок, який ширшає, набирає сили і розливається могутньою рікою.
Адже, слово до слова - зложиться мова!..

Такими словами розпочалася поетична сторінка в районній бібліотеці. Діти читали вірші про мову  та переглянули книжкову виставку "Мови чисте джерело".

Флеш-моб "Повертайтесь живими"

Відзначення 72-ої річниці утворення УПА

   15 жовтня біля могил  вояків УПА в лісовому урочищі «Обрізки», що біля села Запілля Датинської сільської ради відбувся урочистий мітинг з нагоди відзначення 72-ої річниці утворення УПА, що зародилась на поліських теренах Волині восени 1942 року. А у квітні 1948 року постановою української головної визвольної Ради день 14 жовтня оголошено святковим днем УПА.

Детальна інформація за посиланням

Наша слава козацькая не вмре не загине

Козаки – найдивовижніша нація у світі. 

 Вольтер

Свято Покрови було найбільшим та найвизначнішим святом для наших предків - козаків.

14 жовтня православні християни святкують день Покрови Пресвятої Богородиці. І водночас у цей день відзначається День українського козацтва. Цей день – данина всім козакам, які зробили величезний внесок у формування української народності та досягнення Україною своєї незалежності. Саме виникнення козацтва допомогло консолідувати українців в боротьбі проти численних ворогів, які в ХУ-ХУІІ століттях неодноразово намагалися завоювати українські землі.

Фундаментом всього українського козацтва була Запорізька Січ. Це був політичний центр республіки. Гетьмани Запорізької Січі мали великі урядові повноваження. Вони захищали землі і народ від зовнішнього ворога, вели міжнародні переговори від імені народу, вирішували глобальні питання, що стосувалися загального розвитку держави.

У 1775 році Запорізька Січ була ліквідована рішенням імператриці Катерини II. Але, незважаючи на це, День українського козацтва сьогодні можуть святкувати справжні козаки, оскільки відродження козацтва стало невід’ємною частиною розвитку незалежної Україні після розпаду СРСР. У незалежній Україні свято офіційно існує з 1999 року (наказ Президента України від 7 серпня 1999 р.), але неофіційно святкується вже декілька століть.
На даній книжковій виставці представлена література про історію зародження козацтва, козацькі звичаї, обряди тощо.


Шевчук Валерій. Козацька держава / В. Шевчук. – К. : Абрис, 1995. – 392 с.


Книга відомого сучасного українського письменника та історика розповідає про становлення, розвиток та загибель Козацької української держави, створеної гетьманом Богданом Хмельницьким, яка проіснувала на нашій землі більше століття. Автор використовує великий літературний і документальний матеріал, досліджує процес становлення української самосвідомості.



 Яворницький Д. І. Історія запорізьких козаків / Д. І. Яворницький. У 3-х т. – Львів: Світ, 1990. –319 с.
Книга є найбільш повним історичним дослідженням, що охоплює період 1471-1734 рр.. На багатому документальному матеріалі в популярній формі всебічно висвітлюється життя запорізького козацтва.
Висвітлюються питання соціально-економічних історій, суспільного устрою, життя та побут запорозького козацтва, описані територія й кордони, природні умови Запорізької Січі. Для викладачів, студентів, істориків, етнографів, пропагандистів.
Голобуцький В. О. Запорізька Січ в останні часи свого існування: 1734–1775 рр./ В. О. Голобуцький. – Дніпропетровськ: Січ, 2004. 421 с.
Одному з найбільш захоплюючих періодів історії запорозького козацтва, так званої Нової Січі (1734–1775 рр.), присвячена книга відомого українського радянського історика проф. В. О. Голобуцького.
Використавши численні архівні матеріали та інші джерела, автор змалював яскраву картину життя та боротьби славнозвісних запорожців.


Антонович В.Б. Коротка історія Козаччини. / Передм. І.І. Глизя. - К.: Україна, 2004. - 304 с.: іл.
Спираючись на значний фактичний матеріал, автор доводить, що український народ завжди був демократичною, свободолюбивою спільнотою, що героїчне минуле козацтва - це і є справжня історія нашого краю.

Антонович В.Б. Про козацькі часи на Україні. - К.: Дніпро, 1991. - 238 с.
Книга про славетну історію Запорозької Січі - од витоків і до зруйнування її російським царатом. А також в книзі вміщено біографічні портрети гетьманів України.


Реєнт О. П. Усі гетьмани України / Реєнт О. П., Коляда І. А.; худож.-оформлювач А.С. Ленчик.— Харків: Фоліо, 2007.— 415 с.
Українська Гетьманська держава за роки свого існування мала 17 гетьманів. Усі вони були носіями ідеї незалежної самостійної Української держави. Втіленню цієї ідеї в життя вони присвяти­ли все своє життя, поставивши за мету вибороти звільнення українського народу від панування чужинців. Діяти цим гетьманам довелося в найскладніших, найтяжчих, іноді найтрагічніших для України історичних умовах.

Чухліб Т.В. Гетьмани і монархи. Українська держава в міжнародних відносинах 1648-1714 рр. / Т.В. Чухліб. - К.: Арістей, 2005.-640 с.
У книзі на основі багатого джерельного матеріалу із залученням досягнень вітчизняної та зарубіжної історичної науки розкривається міжнародно-політичний статус Української козацької держави у другій половині XVII - на початку XVIII ст. Через призму відносин гетьманських урядів з володарями Речі Посполитої, Московської держави, Османської імперії, Кримського ханства, Шведського королівства, Молдавського князівства та інших країн висвітлюються головні напрями тогочасної вітчизняної зовнішньої політики.

Чухліб Т. В. Гетьмани Правобережної України в історії Центрально-Східної Європи (1663—1713) / Т.В. Чухліб. — К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2004.— 288 с.
У книзі подано яскраві, багатопланові портрети більш та менш знаних володарів гетьманської булави, які діяли на Правобережній Україні у 60-х роках XVII — на початку XVIII ст. Діяльність україн­ських гетьманів розкривається у контексті загальноєвропейської історії. Розрахована на широке коло читачів, студентів, викладачів, науковців, військовослужбовців, дипломатів, усіх, хто цікавиться істо­рією України взагалі та її міжнародних відносин зокрем

.Сергійчук В. І. Дмитро Вишневецький / В.І. Сергійчук.— К.: Україна, 2003.— 192 с.— (Українські державники): іл.
Книга про легендарного козака-героя Дмитра Вишневецького(Байду), засновника Запорозької Січі — суспільно-політичної та військово-адмініс­тративної організації українського козацтва.
Видання ілюстроване, розраховане на широке коло читачів.

Гуртовий Г. Волинь – край козацький : історико-краєзнавчі нариси / Г. Гуртовий. – 2-ге вид., допов. уточнене. – Луцьк : Надстир‘я, 2009. – 388 с.
Із книги відомого історика, краєзнавця Григорія Гуртового ви дізнаєтесь про Волинь – козацький край, про визначні історичні постаті; ознайомитесь зі славними традиціями нашого народу.

Метою  віртуальної книжкової виставки стало розширення знань читачів про запорізьких козаків, їх традиції, побут, звичаї, виховання шанобливого ставлення до запоріжців, спонукання до наслідування їх кращих рис характеру: добродушності, безкорисливості, товариськості, бажання прийти на допомогу.